29 січня Україна відмічає День пам'яті героїв,що загинули під Крутами

   У кінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Республіки. Січень 1918 року. Три більшовицькі армійські групи (5 тисяч осіб) під загальним командуванням М.Муравйова виступили на Київ. 29 січня 1918 року бійці Студентського куреня, учні Військової школи й невеликий відділ Вільного Козацтва (усього близько 300 осіб) зайняли оборону обабіч залізничного полотна поблизу станції Крути.

   П'ять годин безперестанку студентський курінь стримував наступ червоних, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Нерівний бій. Молоді захисники свободи і незалежності українського народу загинули на полі бою.

   Ми вчитуємося в цю сторінку історії. Читаємо і не розуміємо: чому так сталося? Хто вони, ці юнаки, 300 безвусих студентів? Чому саме вони опинилися там?

   Трагічна загибель Студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну.

   Ми повинні знати історію, що вмита кров'ю і сльозами 

День Соборності України

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площаді перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Мабуть, не випадково, вказаний день збігався з річницею історичного ІУ Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята - Незалежності й Соборності. Саме цій знаменній події присвячена книжкова виставка "З Україною в серці". Матеріали, що представлені на виставці акцентують увагу на історичних фактах, що передували злуці. Об'єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізовано, демократичного збирання територій в єдиній суверенній державі. Тож вивчаємо власну історію і цінуємо здобутки попередників!

Калинова зоря Євгена Гуцала

Любі читачі!

14 січня минає 80 років від дня народження видатного українського письменника Євгена Гуцала (1937-1995). Безмежно витончені та людяні твори написав для вас Євген Гуцало. В нього більше двухсот оповідань, два десятки повістей, два романи, три поетичні збірки, книжки для дітей.

Перша збірка оповідань "Люди серед людей" побачила світ у 1962 році і одразу ж звернула на себе увагу свіжою емоційністю та відтворенням живих характерів. Для дітей молодшого шкільного віку він написав: "Лис у лісі", "Без дороги ходить дощ", "Пролетіли кооні", "Дениско" та ін. 

Книга його оповідань "Пролетіли коні" та "Саййора" для малих читачів відзначені Національною преміює України імені Т.Г.Шевченка

Невідомий Сергій Параджанов

    Січень надзвичайно багатий на дні народження людей, які відіграли значну роль у культурному житті України. Петро Гулак-Артемовський, Василь Стус, Василь Симоненко, Олександр Ковінька, Всеволод Нестайко. А 9 січня 1924 року народився Сергій Йосипович Параджанов - визначний вірменський і український кінорежисер, народний артист УРСР і ВРСР (з 1990 р.), лауреат Державної премії України імені Т.Шевченка (1991 р.,посмертно).
   Коли ми згадуємо Парпджанова, то перше, що приходить на думку, це легендарний кінофільм "Тіні забутих предків", який підкорив не одну країну. Але мало хто знає, що Параджанов був ще й художником. На професійному рівні він працював з технікою колажу, асамбляжу, реді-мейду, графічного малюнка, виготовляв ляльки та декорував предмети одягу. Він любив дивувати своює епатажною поведінкою - одних це захоплювало, у інших викликало обурення. І лише близьким друзям вдавалося розрізнити, де ж закінчується реальність і починається вигадка.
              ЦІКАВІ ФАКТИ З ЖИТТЯ  І ТВОРЧОСТІ ПАРАДЖАНОВА
    2004 рік був проголошений ЮНЕСКО роком Сергія Параджанова.

-  На честь Маестро названа зірка.

-  В одній з колоній Параджанов відкрив школу живопису.

- Також у в'язниці Параджанов зробив букет із колючого дроту і своїх шкарпеток. Його він послав Лілії Брік. Лілія ж в свою чергу поставила цікавий букет у вазу подаровану Маяковським.

- Одного разу у в'язниці начальник сказав Параджанову, який підмітав підлогу: «Засуджений, працюєте без вогника!» Наступного разу, помітивши начальство, режисер підпалив мітлу - і став підмітати - «з вогником».

- Сергій Параджанов був у дружніх стосунках з Володимиром Висоцьким. Якось співак приїхав відвідати приятеля, і той побачив на шиї Висоцького «миколаївський» карбованець на товстому срібному ланцюзі. Побачивши таку нехитру прикрасу, Параджанов розвів руками і попрямував до свого буфету. Звідти він дістав гарну зірку ручної роботи, оброблену малахітом і діамантами. «Уже й не пам'ятаю, звідки це у мене, але я думаю, що зірка зайняла своє гідне місце», - сказав Параджанов і повісив коштовність на шию Висоцькому замість старого карбованця. Виявилося, ця зірка - одна з найвищих нагород Османської імперії.

- Режисера Сергія Параджанова завжди називали епатажним і чекали від нього якихось витівок. І він щосили «чудив» - наприклад, для зйомок фільму «Тіні забутих предків» пофарбував скелі під Косовом (Україна) синькою. На думку режисера, такий пейзаж виглядав набагато цікавіше оригіналу, та й з зеленим листям камені красиво контрастували. Закінчивши роботу, знімальна група поїхала, а скелі ще багато років залишалися синіми.

- Мирослав Скорик, композитор, який написав музику до кінофільму «Тіні забутих предків згадував: «Гуцулів навіть возили до Києва, записували їх у павільйоні. Таких звукозаписів доти не було. І навіть тепер не можна знайти… А ще пам’ятаю, як нам треба було записати трембіти… Просто неба це важко було зробити, і Параджанов десятеро трембітярів разом із трембітами заледве запхав у літак і привіз до Києва… Причому інструменти везли у пасажирському салоні».

- Фільм «Тіні забутих предків» отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.

Вітаю з Новим Роком!

Всіх колег та гостей 
мого блогу вітаю 
з Новим 2017 роком!

Вітер віє, сніг кружляє,
Новорічна ніч минає,
І чекає нас за рогом
Довжиною в рік дорога.
Разом нам цей шлях долати,
Разом жити, працювати...
Хай же збудуться всі мрії, 
Побажання та надії!!!