День пам'яті жертв голодомору

Щорічно, в четверту суботу листопада в Україні відзначають
День пам'яті жертв голодомору

Від голоду в Україні, відомого як Голодомор, померло, за уточненими даними, від 3 до 3,5 мільйона людей. Кількість жертв у всьому Союзі оцінюють до 7 мільйонів. Понад 20 країн визнали голод в Україні 1932-1933 р.р. геноцидом української нації. Однак це питання досі викликає запеклі дискусії серед істориків та політиків.

10 фактів про Голодомор

1. Геноцид 
    2006 року Верхона Рада офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. За законом, публічне заперечення Голодомору вважається протиправним, але покарання за такі дії не уточнюється.
2. Кількість жертв
    Це число вираховують, порівнюючи смертність у охоплених голодом регіонах з нормальним рівнем смертності. Більшість фахівців нині сходяться на думці, що прямих жертв Голоду було 3-3,5 млн.
3. Географія голоду
    У 1932-33 роках масовий голод був також на Поволжі і Кубані (де жило багато етнічних українців), у Білорусі, на Південному Уралі, в Західному Сибіру і в Казахстані. Найбільше українцв загинули у сучасних Харківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Житомирській, Вінницькій, Чернігівській, Одеській областях. Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5 % - росіянами, 1,4 - євреями та 1,1 % - поляками.
4. Де не було Голодомору?
    За даними С.кульчицького, восени 1932 року в Україні було майже 25 тис. колгоспів, яким влада висунула завищені плани хлібозаготівлі. Попри це, 1500 колективнх господарств зуміли виконати ці плани і не потрапили під каральні санкції, тому смертельного голоду на їхніх територіях не було.
5. Перша згадка в пресі
    Першим про голод в СРСР повідомив англійський журналіст Малкольм Магерідж у грудні 1933 року. У своїх статтях журналіст описав свої гнітючі враження від поїздок Україною та Кубанню, розповівши про голод серед селян. Після першої статті радянська влада заборонила іноземним журналістам їздити по вражених голодом територіях країни.
6. Офіційне визнання
    Саме слово "Голодомор" вперше з'явилося в друкованих працях українських емігрантів у Канаді та США в 1978 році. З вуст партійного високопосадовця слово "Голодомор" вперше прозвучало в грудні 1987 року. Тоді перший секретар ЦК КПРС Володимир Щербицький, виступаючи на урочистостях з нагоди 70-ліття УРСР, визнав факт голоду 1932-33 р.р. У 2006 році, за часів президента В.Ющенка, СБУ розсекретила понад 5 тис. сторінок державних архіві про Голодомор.
7. Натуральні штрафи 
    У селян, які не вкладалися в плани хлібозаготівель і боргували державі зерно, конфісковували будь-яке інше продовольство. Спочатку відбирали м'ясо, сало і картоплю, однак згодом і інші продукти. Усі ці продукти не зараховувались як сплату боргу і було лише каральним заходом. 
8. Закон "про 5 колосків"
    У серпні 1932 року під приводом того, що розкуркулені селяни розкрадають колгоспне майно, Сталін запропонував новий репресивнй закон про охорону державного майна. Закон передбачав за такі порушення розстріл з конфіскацією майна або 10 років ув'язнення. Засуджені не підлягали амністії. За каральним документом закріпилась народна назва "закон про 5 колосків", оскільки винним у розкраданні державного майна фактично був кожен, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків пшениці.
9. Чорні дошки
    У 1920-30-х роках газети регулярно публікували списки районів, сіл, колгоспів чи навіть окремих осіб, які не виконували планів із заготівлі продовольства. На боржників, які потрапили на ці "чорні дошки" накладали штрафи і санкції.
10. Канібалізм
      Свідки Голодомору розповідають про випадки, коли доведені до відчаю селяни їли тіла своїх чи сусідських померлих дітей. За деякими даними, за канібалізм під час Голодомору засудили понад 2500 людей.

До Дня пам'яті жертв голодомору у бібліотеці організовано тематичний перегляд літератури "Україна пам'ятає, світ визнає"

    9 листопада — День української писемності та мови

У листопаді 1997 року був виданий указ Президента України “Про День української писемності та мови”. За ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації суспільства цим актом встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця.

   Мова — живий організм, який розвивається за своїми законами. Це нетлінний скарб століть, що передається від покоління до покоління і об’єднує минуле й прийдешнє. Це - спадкоємність не лише в межах роду, а й народу. Ще Вольтер писав, що всі основні європейські мови можна вивчити за шість років, а свою рідну мову треба вивчати все життя.
   У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України. Українською мовою розмовляє близько 45 мільйонів людей і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.
    За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року українську мову вважали рідною 67,5% жителів України, що на 2,8% більше, ніж за даними перепису 1989 року.

   Наша мова зародилася багато століть тому і пройшла довгий шлях розвитку. Якщо українська мова пережила стільки ударів, то чи варто сумніватися у тому, що вона — сильна і самодостатня? А про те, яка вона красива, милозвучна, а головне — рідна, зайве й казати! На честь вшанування української мови бібліотека підготувала книжкову виставку «Слово про рыдну мову". Книжкова виставка показала усю красу, барвистість нашої мови. Тож любімо і розвиваймо нашу мову, адже саме вона — одна з найяскравіших ознак українського народу!

книжкова виставка

Вірші нашого дитинства

7 листопада виповнюється 80 років від дня народження відомого українського поета, прозаїка, актора, кінорежисера Миколи Вінграновського.  У всьому неповторний і талановитий він і для дітей писав вільні від штампів, дотепні, мелодійні поезії. Твори Миколи Вінгрновського розвивають художнє мислення дитини, збуджують потяг до власної творчості. Майстер слова є автором чудових оповідань і повістей для школярів: "Гусенятко", "Сіроманець", "Первінка" та інші. Читаймо і пізнаваймо ці скарби!