ЗГАДАЙМО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ

25 лютого в Україні відзначають день народження Лесі Українки – видатної української поетеси, перекладача. Ніжна, але сильна духом, Леся Українка залишила нам у спадок чудові твори-перлини. «Не поет, хто забуває про страшні народні рани, щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани! Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, а затлутались навіки в золотії тонкі сіті»

- Україно! Красо моя, де ти? Обізвися рідна! Я чую твій трепетний голос, пізнаю його в шепоті вітру, в пахощах чебрецю і материнки...Це я, дочка твоя, Леся, що нареклася ім'ям твоїм священним. Пам' ятаєш мене? Україна пам'ятає і не забуде ніколи! Окрасу і гордість України, геніальну поетесу, волинську Мавку - нашу Лесю! Кожним своїм словом, кожною думкою, кожним болем своїм живе вона в душі народу!

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 13 (25) лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському в дворянській родині нащадків української козацької старшини.

Батько майбутнього класика українкою літератури Косач Петро Антонович (1841-1909) походив з дворян Чернігівської губернії. Був видатним юристом, громадським діячем. Він дуже любив літературу і живопис. У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти.

Мати Лесі, Драгоманова-Косач Ольга Петрівна, походила з дрібнопомісних дворян Полтавської губернії. Була відомою письменницею, чиї твори виходили під псевдонімом Олена Пчілка. Крім того, брала активну участь у жіночому русі, видавала альманах «Перший вінок».

Росла Леся життєрадісною і веселою, любила співати і танцювати. Вчилася грати на фортепіано і сама бралася складати музичні твори. Мала неабиякий хист до малювання і вишивки, іноземних мов. Для молодшої сестри Ольги уклала підручник з історії. Він був такий досконалий, що його незабаром надрукували. Особистість і творчий доробок Лесі Українки вражають:

у 4 роки Леся навчилася читати,

у 5 – грала на роялі і почала самостійно писати листи своєму дядькові Михайлу Драгоманову;

у 6 років майстерно вишивала;

у 9 – склала перший вірш «Надія»,

у 13 років – вперше опублікувала свої поезії, взявши псевдонім «Леся Українка»;

у 14 – видала першу свою поему «Русалка», а також два переклади повістей Гоголя;

у 19 років написала підручник «Стародавня історія східних народів»,

у 22 – за сприяння Івана Франка видала першу поетичну збірку «На крилах пісень».

Її перу належать вражаючі поетичні поеми, прозові твори, понад 270 віршів, публіцистичні статті, неперевершені переклади світової класики.

Драму-феєрію ,,Лісова пісня" вважають лебединою піснею Лесі Українки. Написала вона цей твір влітку 1911 року за якихось 10-12 днів, хоча виношувала ідею цього творю протягом всього свого життя. Образ русалки-дівчини Мавки, закоханої в сільського парубка Лукаша, заради якого Мавка залишила озерний світ і прийшла жити до людей, навіяний казками, легендами і повір'ями, почутими Лесею в дитинстві на Волині. Історія кохання Мавки та Лукаша стала у Лесі Українки не просто романтичною казочкою, а гімном вічному життю попри будь-які бурі і незгоди.

Бог наділив її земною красою, дав душу, яка втілилася в геніальному слові. З раннього дитинства, через хворобу, кожен день її життя був сповнений нестерпним болем. Та попри це, вона зуміла прожити життя красиво і самозречено, так як і творила.  

Лесю Українку знають у всьому світі. Її твори перекладені багатьма мовами. Досі не втратили своєї актуальності збірки віршів «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», збірники поем «Давня казка», «Одно слово», збірники драм «Бояриня», «Кассандра», «В катакомбах», «Лісова пісня» та інші. Твори Лесі Українки та література про її життєвий і творчий шлях представлені у бібліотеці на книжковій виставці, яка пропонує читачам познайомитись ближче з творами, знаменитої на увесь світ поетеси.

«Ні! Я жива, я буду вічно жити.  Я в серці маю те, що не вмирає…» - вклала у вуста Мавки із «Лісової пісні» Леся Українка. Так, жива і буде жити, надихаючи українців і українок!!!

За матеріалами: https://osvitanova.com.ua/.../4730-9-zhyttievykh-porad...