Сьогодні ми з болем говоримо
про трагічні події січня 1918 року.
Січень 1918 р...Українська Народна Республіка, яка виникла на
руїнах російської імперії, опинилася у смертельній небезпеці. У Києві
розпочалися більшовитські повстання. З півночі на допомогу цим заколотникам
кинулися російські червоноармійці під командуванням генерала Муравйова.
Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу,
організували Курінь січових стрільців, щоб дати відсіч загарбникам. Захисники,
пройшовши лише 7- денну військову підготовку, вирушили в похід проти російської
армії на станцію Крути.
29 січня стався напад 4-
тисячної армії червоноармійців на українські позиції. Бій тривав цілий день, а
під вечір українці організовано відступили у бік Києва, знищуючи за собою
колії. Водночас 27 юнаків були полонені більшовиками. На світанку їх повели на
розстріл. У холодне зимове небо злетіли звуки гімну ,,Ще не вмерла
Україна". Пролунала кулеметна черга...
Більшовики заборонили місцевим
селянам поховати тіла захисників. Лише навесні, після визволення Києва від
більшовиків військами Центральної Ради, загиблих героїв урочисто поховали у
братській могилі на Аскольдовому цвинтарі над Дніпром.
1 червня 1991 року Союз
українського студенства ухвалив спорудити на Аскольдовій могилі пам'ятник.
Вражені трагедією під Крутами,
багато українських поетів присвятили цим подіям свої твори. У проникливому
вірші ,,Пам'яті тридцяти" Павло Тичина так вилив свій біль:
На Аскольдовій могилі
Український цвіт!-
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ...
Память про них, як і та
велична слава, за яку вони боролися - невмируща. Вічна їм слава!
До Дня пам’яті Героїв Крут у
бібліотеці оформлено виставку-перегляд "КРУТИ - вічне полум'я святого
вогню"
Щира вдячність усім, хто нині
виборює нашу перемогу, право жити у вільній, незалежній Україні!
Комментариев нет:
Отправить комментарий