В байках і ліриці живе його душа

         

Весна – весняночка.  Це вона, привітна і щедра, подарувала Україні Великого Байкаря. Саме 5 березня 1827 року у селі Веселий Поділ на Полтавщині в родині управителя поміщицьким маєтком народився Леонід Глібов. Україна – це край, де широка, і довга стрічка Дніпра охоплює жовті лани пшениці, де бездонна блакить неба купає золотосяйне сонце. Україна – це тихі води та ясні зорі, і весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть і усі соловейки защебечуть. Змалечку Леонід Глібов дуже-дуже любив всякі рослини, охоче доглядав за квітами, за його прозвали ,"квітчастим королем". До нього навіть "прилипло" жартівливе привітання: "Здоров був, Льолику, квітчастий королику!". вперше відірвавшись від дому, він так занудьгував за рідним домом, розлогими левадами, тихим садочком, що йому аж снилася рідна оселя. Ці настрої вилились у вірші "Сон". Це був перший вірш Л.Глібова. Поїхавши на Черніговщину, пішов Глібов помилуватись мальовничими краєвидами. З альтанки, що на високій, зеленій горі, відкривається широка долина, а внизу тиха річка Снов.

 Підперши щоку долонею, Леонід Іванович замріяно дивився на зелені луки. Роки спливають, неспинно біжать, біжать. І небо таке голубе – ні кінця, ні краю. А он верби похилені стоять у тихім смутку. Ще зелень буяє. Але придивись – де-не-де побляклі листочки. Як швидко спливають літа... і молодість скороминуща. І з самого серця вилилися слова ...
Ой річечко голубонько,

Пробігли дні щасливії

Як хвилечки твої

І радощі мої.

До тебе, люба річенько,

Ще вернеться весна;

А молодість не вернеться,

Не вернеться вона.

   Так народився вірш "Журба", який одразу припав до душі читачам, а згодом завдяки композитору М. Лисенку, став піснею. Жанровий діапазон творів Л.Глібова досить широкий : окрім байок, ліричних віршів і віршів для дітей, він писав  п’єси, казки, нариси, оповідання, статті, він написав понад 50 віршованих загадок, жартівливих пісеньок та акровіршів. У багатьох ліричних поезіях Глібов говорить про духовну красу, схвильовано і зворушливо розповідає про кохання. Він урівноважено осмислює буття людини у зіставленні з природою і тому його вірші стверджують життя: Як хороше, як весело, на білім світі жить! 

   Напередодні 190-річчя від дня народження Леоніда Глібова в бібліотеці для відвідувачів підготовлена книжкова виставка   "В байках і ліриці живе його душа", читачі аослухали пісню на вірш Глібова "Журба". Від покоління до покоління, немов скарби, переходять його чудові твори. Любі друзі, насолоджуйтесь творами відомого поета Леоніда Глібова!