День Соборності України

День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площаді перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Мабуть, не випадково, вказаний день збігався з річницею історичного ІУ Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята - Незалежності й Соборності. Саме цій знаменній події присвячена книжкова виставка "З Україною в серці". Матеріали, що представлені на виставці акцентують увагу на історичних фактах, що передували злуці. Об'єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізовано, демократичного збирання територій в єдиній суверенній державі. Тож вивчаємо власну історію і цінуємо здобутки попередників!

Калинова зоря Євгена Гуцала

Любі читачі!

14 січня минає 80 років від дня народження видатного українського письменника Євгена Гуцала (1937-1995). Безмежно витончені та людяні твори написав для вас Євген Гуцало. В нього більше двухсот оповідань, два десятки повістей, два романи, три поетичні збірки, книжки для дітей.

Перша збірка оповідань "Люди серед людей" побачила світ у 1962 році і одразу ж звернула на себе увагу свіжою емоційністю та відтворенням живих характерів. Для дітей молодшого шкільного віку він написав: "Лис у лісі", "Без дороги ходить дощ", "Пролетіли кооні", "Дениско" та ін. 

Книга його оповідань "Пролетіли коні" та "Саййора" для малих читачів відзначені Національною преміює України імені Т.Г.Шевченка

Невідомий Сергій Параджанов

    Січень надзвичайно багатий на дні народження людей, які відіграли значну роль у культурному житті України. Петро Гулак-Артемовський, Василь Стус, Василь Симоненко, Олександр Ковінька, Всеволод Нестайко. А 9 січня 1924 року народився Сергій Йосипович Параджанов - визначний вірменський і український кінорежисер, народний артист УРСР і ВРСР (з 1990 р.), лауреат Державної премії України імені Т.Шевченка (1991 р.,посмертно).
   Коли ми згадуємо Парпджанова, то перше, що приходить на думку, це легендарний кінофільм "Тіні забутих предків", який підкорив не одну країну. Але мало хто знає, що Параджанов був ще й художником. На професійному рівні він працював з технікою колажу, асамбляжу, реді-мейду, графічного малюнка, виготовляв ляльки та декорував предмети одягу. Він любив дивувати своює епатажною поведінкою - одних це захоплювало, у інших викликало обурення. І лише близьким друзям вдавалося розрізнити, де ж закінчується реальність і починається вигадка.
              ЦІКАВІ ФАКТИ З ЖИТТЯ  І ТВОРЧОСТІ ПАРАДЖАНОВА
    2004 рік був проголошений ЮНЕСКО роком Сергія Параджанова.

-  На честь Маестро названа зірка.

-  В одній з колоній Параджанов відкрив школу живопису.

- Також у в'язниці Параджанов зробив букет із колючого дроту і своїх шкарпеток. Його він послав Лілії Брік. Лілія ж в свою чергу поставила цікавий букет у вазу подаровану Маяковським.

- Одного разу у в'язниці начальник сказав Параджанову, який підмітав підлогу: «Засуджений, працюєте без вогника!» Наступного разу, помітивши начальство, режисер підпалив мітлу - і став підмітати - «з вогником».

- Сергій Параджанов був у дружніх стосунках з Володимиром Висоцьким. Якось співак приїхав відвідати приятеля, і той побачив на шиї Висоцького «миколаївський» карбованець на товстому срібному ланцюзі. Побачивши таку нехитру прикрасу, Параджанов розвів руками і попрямував до свого буфету. Звідти він дістав гарну зірку ручної роботи, оброблену малахітом і діамантами. «Уже й не пам'ятаю, звідки це у мене, але я думаю, що зірка зайняла своє гідне місце», - сказав Параджанов і повісив коштовність на шию Висоцькому замість старого карбованця. Виявилося, ця зірка - одна з найвищих нагород Османської імперії.

- Режисера Сергія Параджанова завжди називали епатажним і чекали від нього якихось витівок. І він щосили «чудив» - наприклад, для зйомок фільму «Тіні забутих предків» пофарбував скелі під Косовом (Україна) синькою. На думку режисера, такий пейзаж виглядав набагато цікавіше оригіналу, та й з зеленим листям камені красиво контрастували. Закінчивши роботу, знімальна група поїхала, а скелі ще багато років залишалися синіми.

- Мирослав Скорик, композитор, який написав музику до кінофільму «Тіні забутих предків згадував: «Гуцулів навіть возили до Києва, записували їх у павільйоні. Таких звукозаписів доти не було. І навіть тепер не можна знайти… А ще пам’ятаю, як нам треба було записати трембіти… Просто неба це важко було зробити, і Параджанов десятеро трембітярів разом із трембітами заледве запхав у літак і привіз до Києва… Причому інструменти везли у пасажирському салоні».

- Фільм «Тіні забутих предків» отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.

Вітаю з Новим Роком!

Всіх колег та гостей 
мого блогу вітаю 
з Новим 2017 роком!

Вітер віє, сніг кружляє,
Новорічна ніч минає,
І чекає нас за рогом
Довжиною в рік дорога.
Разом нам цей шлях долати,
Разом жити, працювати...
Хай же збудуться всі мрії, 
Побажання та надії!!!

Подарунки під Новий рік

Напередодні Нового року  читачі шкільної бібліотеки отримали подарунок. За отримані кошти від зданої макулатури, книжковий фонд бібліотеки поповнився новинками дитячої літератури. Це 19 нових, цікавих, сучасних, дитячих книг. Читачі із задоволенням можуть познайомитись із ними, відвідавши бібліотеку та переглянувши книжкову виставку "Знайомтесь, нова література"

10 грудня - Міжнародний день прав людини

Щорічно 10 грудня в світі відзначають Міжнародний день захисту прав людини. Ця дата була впроваджена Генеральною Асамблеєю ООН в 1950 році на честь прийнятя 10 грудня 1948 року Загальної декларації з прав людини. Декларація стала першим світовим документом, що сформулював положення про права людини. Загальна декларація прав людини, проголосила рівність всіх жителів планети перед законом.
8 грудня шкільну бібліотеку відвідали маленькі читачі - учні 3-4 класів, де цікаво та корисно провели час. Година спілкування "Захистимо права казкових героїв" не залишила нікого байдужим. У ігровій формі, переглядуючи уривки відомих казок, діти мали можливість пригадати головних героїв казок, проаналізувати їхні вчинки, висловити власні думки, які спосувались прав дитини. Доповнити свої знання з правової тематики читачі змогли, переглянувши літературу книжкової виставки "Права людини починаються з прав дитини" 

День пам'яті жертв голодомору

Щорічно, в четверту суботу листопада в Україні відзначають
День пам'яті жертв голодомору

Від голоду в Україні, відомого як Голодомор, померло, за уточненими даними, від 3 до 3,5 мільйона людей. Кількість жертв у всьому Союзі оцінюють до 7 мільйонів. Понад 20 країн визнали голод в Україні 1932-1933 р.р. геноцидом української нації. Однак це питання досі викликає запеклі дискусії серед істориків та політиків.

10 фактів про Голодомор

1. Геноцид 
    2006 року Верхона Рада офіційно визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. За законом, публічне заперечення Голодомору вважається протиправним, але покарання за такі дії не уточнюється.
2. Кількість жертв
    Це число вираховують, порівнюючи смертність у охоплених голодом регіонах з нормальним рівнем смертності. Більшість фахівців нині сходяться на думці, що прямих жертв Голоду було 3-3,5 млн.
3. Географія голоду
    У 1932-33 роках масовий голод був також на Поволжі і Кубані (де жило багато етнічних українців), у Білорусі, на Південному Уралі, в Західному Сибіру і в Казахстані. Найбільше українцв загинули у сучасних Харківській, Київській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Житомирській, Вінницькій, Чернігівській, Одеській областях. Близько 81% загиблих від голоду в Україні були українцями, 4,5 % - росіянами, 1,4 - євреями та 1,1 % - поляками.
4. Де не було Голодомору?
    За даними С.кульчицького, восени 1932 року в Україні було майже 25 тис. колгоспів, яким влада висунула завищені плани хлібозаготівлі. Попри це, 1500 колективнх господарств зуміли виконати ці плани і не потрапили під каральні санкції, тому смертельного голоду на їхніх територіях не було.
5. Перша згадка в пресі
    Першим про голод в СРСР повідомив англійський журналіст Малкольм Магерідж у грудні 1933 року. У своїх статтях журналіст описав свої гнітючі враження від поїздок Україною та Кубанню, розповівши про голод серед селян. Після першої статті радянська влада заборонила іноземним журналістам їздити по вражених голодом територіях країни.
6. Офіційне визнання
    Саме слово "Голодомор" вперше з'явилося в друкованих працях українських емігрантів у Канаді та США в 1978 році. З вуст партійного високопосадовця слово "Голодомор" вперше прозвучало в грудні 1987 року. Тоді перший секретар ЦК КПРС Володимир Щербицький, виступаючи на урочистостях з нагоди 70-ліття УРСР, визнав факт голоду 1932-33 р.р. У 2006 році, за часів президента В.Ющенка, СБУ розсекретила понад 5 тис. сторінок державних архіві про Голодомор.
7. Натуральні штрафи 
    У селян, які не вкладалися в плани хлібозаготівель і боргували державі зерно, конфісковували будь-яке інше продовольство. Спочатку відбирали м'ясо, сало і картоплю, однак згодом і інші продукти. Усі ці продукти не зараховувались як сплату боргу і було лише каральним заходом. 
8. Закон "про 5 колосків"
    У серпні 1932 року під приводом того, що розкуркулені селяни розкрадають колгоспне майно, Сталін запропонував новий репресивнй закон про охорону державного майна. Закон передбачав за такі порушення розстріл з конфіскацією майна або 10 років ув'язнення. Засуджені не підлягали амністії. За каральним документом закріпилась народна назва "закон про 5 колосків", оскільки винним у розкраданні державного майна фактично був кожен, хто без дозволу зібрав на колгоспному полі кілька колосків пшениці.
9. Чорні дошки
    У 1920-30-х роках газети регулярно публікували списки районів, сіл, колгоспів чи навіть окремих осіб, які не виконували планів із заготівлі продовольства. На боржників, які потрапили на ці "чорні дошки" накладали штрафи і санкції.
10. Канібалізм
      Свідки Голодомору розповідають про випадки, коли доведені до відчаю селяни їли тіла своїх чи сусідських померлих дітей. За деякими даними, за канібалізм під час Голодомору засудили понад 2500 людей.

До Дня пам'яті жертв голодомору у бібліотеці організовано тематичний перегляд літератури "Україна пам'ятає, світ визнає"