25 лютого в Україні відзначають
день народження Лесі Українки – видатної української поетеси, перекладача. Ніжна,
але сильна духом, Леся
Українка залишила нам у спадок чудові твори-перлини. «Не
поет, хто забуває про страшні народні рани, щоб собі на вільні руки золоті
надіть кайдани! Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, а затлутались
навіки в золотії тонкі сіті»
- Україно! Красо моя, де ти? Обізвися рідна! Я чую твій
трепетний голос, пізнаю його в шепоті вітру, в пахощах чебрецю і материнки...Це
я, дочка твоя, Леся, що нареклася ім'ям твоїм священним. Пам' ятаєш мене? Україна пам'ятає і не
забуде ніколи! Окрасу і гордість України, геніальну поетесу, волинську Мавку -
нашу Лесю! Кожним своїм словом, кожною думкою, кожним болем своїм живе вона в
душі народу!
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 13 (25)
лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському в дворянській родині нащадків
української козацької старшини.
Батько майбутнього класика українкою літератури Косач Петро
Антонович (1841-1909) походив з дворян Чернігівської губернії. Був видатним
юристом, громадським діячем. Він дуже любив літературу і живопис. У будинку Косачів часто збиралися
письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти.
Мати Лесі, Драгоманова-Косач Ольга Петрівна, походила з
дрібнопомісних дворян Полтавської губернії. Була відомою письменницею, чиї
твори виходили під псевдонімом Олена Пчілка. Крім того, брала активну участь у
жіночому русі, видавала альманах «Перший вінок».
Росла Леся життєрадісною і веселою, любила співати і
танцювати. Вчилася грати на фортепіано і сама бралася складати музичні твори.
Мала неабиякий хист до малювання і вишивки, іноземних мов. Для молодшої сестри
Ольги уклала підручник з історії. Він був такий досконалий, що його незабаром
надрукували. Особистість і творчий доробок Лесі Українки вражають:
у 4 роки Леся навчилася читати,
у 5 – грала на роялі і почала самостійно писати листи своєму
дядькові Михайлу Драгоманову;
у 6 років майстерно вишивала;
у 9 – склала перший вірш «Надія»,
у 13 років – вперше опублікувала свої поезії, взявши
псевдонім «Леся Українка»;
у 14 – видала першу свою поему «Русалка», а також два
переклади повістей Гоголя;
у 19 років написала підручник «Стародавня історія східних
народів»,
у 22 – за сприяння Івана Франка видала першу поетичну збірку
«На крилах пісень».
Її перу належать вражаючі поетичні поеми, прозові твори,
понад 270 віршів, публіцистичні статті, неперевершені переклади світової
класики.
Драму-феєрію ,,Лісова пісня" вважають лебединою піснею
Лесі Українки. Написала вона цей твір влітку 1911 року за якихось 10-12 днів,
хоча виношувала ідею цього творю протягом всього свого життя. Образ русалки-дівчини
Мавки, закоханої в сільського парубка Лукаша, заради якого Мавка залишила
озерний світ і прийшла жити до людей, навіяний казками, легендами і повір'ями,
почутими Лесею в дитинстві на Волині. Історія кохання Мавки та Лукаша стала у
Лесі Українки не просто романтичною казочкою, а гімном вічному життю попри
будь-які бурі і незгоди.
Бог наділив її земною красою, дав душу, яка втілилася в
геніальному слові. З раннього дитинства, через хворобу, кожен день її життя був
сповнений нестерпним болем. Та попри це, вона зуміла прожити життя красиво і
самозречено, так як і творила.
Лесю Українку знають у всьому світі. Її твори перекладені
багатьма мовами. Досі не втратили своєї актуальності збірки віршів «На крилах
пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», збірники поем «Давня казка», «Одно слово»,
збірники драм «Бояриня», «Кассандра», «В катакомбах», «Лісова пісня» та інші. Твори
Лесі Українки та література про її життєвий і творчий шлях представлені у бібліотеці на
книжковій виставці, яка пропонує читачам познайомитись ближче з
творами, знаменитої на увесь світ поетеси.
«Ні! Я жива, я буду вічно жити. Я в серці маю те, що не вмирає…» - вклала у вуста Мавки із
«Лісової пісні» Леся Українка. Так, жива і буде жити, надихаючи українців і
українок!!!
За матеріалами: https://osvitanova.com.ua/.../4730-9-zhyttievykh-porad...
.jpg)
